НВК"Ужгородський економічний ліцей" - Ужгород сучасний

 
 
 
 
 
 

--



РеєстраціяМій профільГоловна


Головна





Ви увійшли якГость| Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Мій профіль
Гость
Сообщения:
Аватар
Группа:
Гости
Время:15:07


Удачного прибывания на нашем портале.Для расширеных возможностей,зарегистрируйтесь или авторизуйтесь!
Міні-чат
Наше опитування
Чи підтримуєте Ви введення зовнішнього незалежного оцінювання?
Всього відповідей: 28
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
календарні дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода
Яндекс.Погода
Форма входу
                             Ужгород у радянський період

                                                  

            У радянський період Ужгород поступово перетворився на обласний центр з розвинутою промисловістю, транспортним сполученням, широкою мережею закладів торгівлі і громадського харчування, в освітній, науковий, культурний центр.                     
            1946 р. Ужгород став центром Закарпатської області України. Першим головою Ужгородського міськвиконкому був обраний С. М. Стасєв.
            1970 р. перепис фіксує в Ужгороді 64 578 чол., 772 індивідуальних авто. За переписом 1979 р. в Ужгороді було 90 995 чол. У 1982 р. в сім'ї будівельника Ю.Хавана народився 100-тисячний ужгородець. 1989 р. перепис реєструє 117 061 ужгородця.
            У радянський період в Ужгороді інтенсивно здійснюється забудова нових районів - Шахта, проспект Свободи, Київська набережна, вулиць - М.Грушевського, Капушанська, Минайська, 8 Березня, Легоцького та ін.             У 1981 р. до складу Ужгорода включено приміські села: Горяни, Дравці, Доманинці. У місті з'явилися деякі нові архітектурні споруди. Так, неподалік від Народної ради виділяється будова з бетону і скла (тепер корпус економічного факультету УжНУ), на пл.Поштовій будинок міської ради (архітектор А.Медвецький), неподалік, на вул. Собранецькій, у 1990-1991 рр. виросла модерна будова асоціації "Закарпатліс". По цій же вулиці біля аеропорту виріс новий житловий мікрорайон, окрасою якого став сучасний центр профспілок. На правому березі Ужа збудовано Палац дітей та юнацтва (Падіюн), стадіон "Авангард" (у 1930-ті рр. - стадіон "Спартак"). По вулиці Університетській виросли будови міської лікарні, університетського комплексу. На Кальварії з трьох напрямків велося житлове і адміністративно-туристичне будівництво (тут виділяються готель "Дружба" та турбаза "Світанок"). З нових архітектурних забудов на фоні Ужгорода найбільш помітними є готель "Закарпаття", Закарпатський обласний український музично-драматичний театр. Дещо відрізняється в цьому плані забудова чехословацьких будівельників, але не в архітектурних відмінностях, а в якості комунікацій і панельного будівництва. В цей час збудовано багато пам'ятників, серед яких - "Україна - визволителям" (скульптори І. та В.Зноби), О.Пушкіну (автори М.Попович та К.Лозовий) тощо.
             При становленні міста як промислового центру Закарпаття було реконструйовано завод "Перемога", що випускав газові плити, став до ладу Радванський каменедробильний завод. У місті виросли механічний, авторемонтний, машинобудівний заводи, взуттєва та швейна фабрики. У 1970-1980-ті рр. в місті збудовано такі великі підприємства, як "Турбогаз", завод "Електродвигун", завод побутової хімії, поліграфічні виробництва: "Патент", "Закарпаття". У 1975 р. реконструйовано аеропорт, там збудовано сучасний аеровокзал. Через Ужгород у 1966 р. прокладено газопровід СРСР-ЧССР, а у 1984 р. - Уренгой - Помари - Ужгород. У місті було відкрито багато закладів торгівлі і громадського харчування (універмаг "Україна", фірмовий магазини "Меблі", магазини "Веселка", "Лелека", "Таллінн", кафе "Білочка", "Фантазія", бар "Над Ужем", а у 1986 р. відкрито одне з перших кооперативних кафе "Гарячі бутерброди" на вул. Корзо).
             У місті було побудовано багато дошкільних закладів, загальноосвітніх середніх шкіл, професійно-технічних училищ, відкрито філармонію, 2 дитячі музичні школи, музичне, художнє, культосвітнє, медичне училища, комерційний технікум, технікум приладобудування тощо. Вищим навчальним закладом у місті з підготовки кадрів вищої кваліфікації став Ужгородський державний університет, утворений 18 жовтня 1945 р. (нині має статус національного). У стінах університету працювали такі відомі історики, як Л.Коваленко, В.Неточаєв, М.Лелекач, Ф.Потушняк, І.Шульга, Я.Штернберг, І.Гранчак. У галузі філології вуз прославили Й.Дзендзелівський, Ю.Сак, фізики -Д.Чепур, І.Запісочний, В.Лендєл, В.Сливка, О.Шпеник, Ю.Височанський, медицини - О.Фединець, О.Ганич. У 1966-1970 рр. в Ужгороді відкрито відділення трьох наукових інститутів: ядерної фізики, теоретичної фізики, соціально-економічних проблем зарубіжних країн.
             Для задоволення культурних потреб ужгородців у місті діяла мережа клубних закладів, бібліотек, кінотеатрів, видавництв, 3 театри, художні, фольклорні колективи, ансамблі танцю, Закарпатський народний хор, музеї (Закарпатський краєзнавчий, Закарпатський художній ім. Й.Бокшая, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, меморіальний музей художника Ф.Манайла) тощо. У 1969 р. розпочав роботу Ужгородський телецентр, а у 1974 р. збудовано дитячу школу мистецтв.
             Місто стало спортивним центром. У 1983 р. здано в експлуатацію спорткомплекс "Юність". Футбольна команда "Спартак" у 1946 і 1950 рр. здобула титул чемпіона України. В Ужгороді виросли такі віртуози футболу, як Д.Товт, Г.Лавер, Й.Беца, Й.Сабо, В.Турянчик та багато інших.

             Наприкінці радянської доби в місті накопичилося багато проблем, які довелося вирішувати вже у наш час: складнощі із водопостачанням, забезпеченням городян продуктами, проблеми безробіття, відпочинку. Але вирішувати їх довелося вже наступної доби.

                               Ужгород в період незалежності України

                                                        

У роки незалежності України (починаючи з 1991 р.) Ужгород динамічно змінювався. Хоча нові багатоповерхівки майже не споруджувалися, активно перебудовувалися особняки різноманітних форм. На перших поверхах більшості багатоквартирних будинків відкрилися сотні нових магазинчиків і кафе, офісів і контор. Місто прикрашалося новими пам'ятниками і меморіальними дошками. Дуже насиченим стало культурне життя. Щотижня відбувалися концерти, спектаклі, виставки та інші культурно-масові заходи.

У 1991 р. культурне життя міста було позначене духовним відродженням, політичне - державотворчим піднесенням. Усе це супроводжувалося економічно-товарним голодом, суцільним торговим дефіцитом. У серпні 1991 р. у Москві відбулася спроба державного перевороту. Важливо відзначити, що Ужгородська міська рада на своїй позачерговій сесії 19 серпня 1991 р. єдина в області і одна з перших на Україні засудила діяльність ДКНС. Під час всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. громадяни Ужгорода проявили значну політичну активність, 92,6% ужгородців підтримали Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

На посаду міського голови з 1991 р. ужгородці обирали Еміла Ландовського, Сергія Ратушняка, Степана Сембера, Віктора Погорєлова.

1992 рік започаткував велику і малу приватизацію в Ужгороді. Місто було лідером в Україні за темпами малої приватизації, реконструкції магазинів і кафе, в утворенні організованих ринків та торгових центрів.

Ужгород є найважливішим економічним центром Закарпаття, тут знаходиться понад 5 тис. суб'єктів господарської діяльності, з них 90% - приватної або колективної власності. Основними галузями промисловості є харчова, легка, деревообробна, меблева, виробництво машин та устаткування. Провідні підприємства міста, залучивши внутрішні резерви та іноземні інвестиції, провели реконструкцію і модернізацію виробництв, випускають на сьогодні конкурентоспроможну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Лідерами у харчовій промисловості є Ужгородський коньячний завод, ТОВ "Скілур" (виробництво вин), ТОВ "Ріо-Кола", ТОВ "Кристал-Лкжс" (випуск мінеральної води та безалкогольних напоїв), ВАТ "Геліос" (виробництво майонезів, кетчупів); у легкій промисловості - ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", ТОВ "Фабрика швейних виробів Мірей" (швейні вироби в асортименті), ЗАТ "Ужгородська взуттєва фабрика"; у лісовій та деревообробній - ТОВ "ЕНО-Ужгород ЛТД" (виробництво меблів), ТОВ "Тріо-Транс", СП ТОВ "Рейн", СП ТОВ "Захисник" (виробництво столярно-теслярських виробів та виробів з деревини); у машинобудуванні та металообробці - ВАТ "Турбогаз" (виробництво обладнання для газоперекачувальних станцій, запірної арматури для транспортування газу), ТОВ "Гал ЛТД" (виробництво електродвигунів), ТОВ "Матяш і Матяш" (випуск джутів автомобільних для головних збиральних конвеєрів "Ауді" та "Фольксваген"), СП "Техніка" (газові конвектори); у хімічній промисловості - ТОВ "Хенкель-Ужгород" (випуск нових видів пральних порошків та інших товарів побутової хімії).

Виходячи з наявних ресурсів та можливостей і перспектив подальшого розвитку пріоритетними галузями економіки для міста є такі: виробництво машин та устаткування, харчова і легка промисловість, туризм і рекреаційна галузь, транспортна інфраструктура.

Спостерігається постійний ріст суб'єктів підприємницької діяльності у формі підприємців - фізичних осіб. Значною є питома вага від суб'єктів малого підприємництва. Малі підприємства забезпечують функціонування ринку харчової та переробної промисловості, активно працюють у торгівлі, будівництві, надають побутові послуги та послуги у перевезенні пасажирів автомобільним транспортом.

Ужгород на сьогодні володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою в усіх аспектах: фінансові послуги (працюють понад 30 балансових банківських структур), страхування (працюють понад 20 страхових організацій), юридичні та бізнес-консультації (розвинута система аудиторських, юридичних і консультаційних фірм, бізнес-інкубаторів), транспортний зв'язок. Через м. Ужгород проходить міжнародна автомагістраль Київ - Чоп. Станція "Ужгород" має пряме сполучення з містами України, а в міжнародному сполученні - з Москвою та через ст. Чоп - з Прагою, Будапештом, Братиславою, Белградом, Римом та ін. У 2004 р. збудовано новий, за європейськими стандартами, залізничний вузол станції "Ужгород". У місті працює міжнародний аеропорт "Ужгород". Є мобільний зв'язок, пропонують свої послуги багато Інтернет-провайдерів. В Ужгороді відкрито і діють консульські установи Угорщини, Словаччини, представництво України у Карпатському Єврорегіоні, а також представництво МЗС України.

Наявний у місті науково-технічний потенціал здатний забезпечити розвиток наукоємних виробництв, підготовку кадрів вищої кваліфікації, належний рівень освіти і культури. Так, у 1994 р. у місті утворено першу гімназію, у 1996 р. - Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, у 2001 р. - Закарпатський інститут ім. А.Волошина МАУП. У 2000 р. Ужгородському державному університету надано статус національного. У місті розвиваються нові нетрадиційні напрями діяльності дошкільних закладів. Хороших результатів домагаються НВК "Ялинка", "Дивосвіт", "Первоцвіт", "Дзвіночок", "Престиж", "Гранд" та інші, і, безперечно, ряд загальноосвітніх середніх шкіл, гімназія, колегіум, ліцей, коледжі, технікуми, училища тощо.

Ужгород - центр туризму, до послуг гостей багато готелів, туристичний комплекс, санаторії, туристичні агентства, які пропонують широкий спектр туристичних послуг.

У місті відкрито меморальні дошки Ф.Корятовичу, А.Волошину, О.Духновичу, Е.Грабовському, встановлено пам'ятники Т.Шевченку, А.Волошину, О.Духновичу, Т.Масарику, художникам Й.Бокшаю та А.Ерделі, воїнам-афганцям. На площі Кирила і Мефодія за проектом І.Бондаренка споруджено малу православну церкву, відкрито і освячено Цегольнянську церкву як православну Преображенську, споруджено Хресто-Воздвиженський православний собор, який став новою візиткою обласного центру (висота 60 метрів), а також греко-католицьку церкву св. Георгія на вул. Щедріна (Червениця). Збудовано навчальний корпус греко-католицької духовної семінарії.

Світова фінансова криза у 2008 р. торкнулась і Закарпаття, в тому числі й Ужгорода. Спостерігається закриття деяких підприємств, зниження доходів громадян, підвищення цін на товар

Переглянути відео Ужгорода 

http://www.youtube.com/watch?v=AG5V6NfYFT8&feature=related

 


Пошук
ГАРЯЧА ЛІНІЯ
Годинник
КАЛЕНДАР
ПЛЕЄР
Цікава статистика
Софт
Цікаве
Друзі в інтернеті
Методическая копилка учителя информатики formula.co.ua – математика для школи formula.co.ua – математика для школи Освітній портал
НВК "Ужгородський економічний ліцей" © 2016